Інтерактивне навчання – в Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактивне від англ. взаємний та діяти. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має на меті створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання – це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаємопорозуміння, спільного розв’язання навчальних задач, розвитку особистісних якостей учнів.

             Інтерактивне навчання передбачає використання активних методів навчання, а саме:

 - аналіз конкретних ситуацій

- уведення в досліджувану проблему;

- визначення задачі;

- групова робота над ситуацією;

- групова дискусія;

- підсумкова бесіда.

            Особистісно орієнтоване навчання – спосіб організації навчання, у процесі якого забезпечується всілякий облік можливостей і здібностей учнів, створюються необхідні умови для розвитку їхніх індивідуальних здібностей.

            Мета такого навчання – створення умов для забезпечення власної навчальної діяльності учнів і розвиток індивідуальних особливостей кожного. Організація особистісно орієнтованого уроку полягає не тільки у створенні педагогом творчої атмосфери, а й у постійному залученні суб’єктивного досвіду учнів як досвіду їхньої особистої життєдіяльності.

            Модульна система навчання – суть технології полягає в тому, що учень самостійно чи з певною долею допомоги досягає конкретної мети навчання в процесі роботи з навчальним модулем. Перевага даної технології: модулі (цільові функціональні навчальні блоки) дозволяють перевести навчання на суб’єкт – суб’єктивну основу, індивідуалізувати роботу з окремими учнями, дозувати індивідуальну допомогу, виміряти форми спілкування педагога з учнями. Навчальна програма складається з комплексу модулів та послідовно ускладнених дидактичних завдань. При цьому забезпечується вхідний та проміжний контроль, що дозволяє учневі разом з педагогом здійснювати управління процесом навчання.

            Модульно-блочна технологія – інтеграція різних видів та форм навчання, узгоджених у часі та впорядкований в єдиний комплекс. Базою модульно-блочної організації навчання є: принципи та критерії поділу змісту навчального матеріалу на відносно-самостійні частини, навчальні модулі-блоки; система самостійних робіт; принцип поетапного й автономного оцінювання успіхів учнів.

            Важливе місце в модульно-блочній технології відіграє використання різних форм контролю.

            Мережеві технології  призначені для телекомунікаційного спілкування учня із педагогами, працівниками бібліотек, лабораторій тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Internet.

Формами мереженої комунікації є:

- електронна пошта – призначується для обміну інформацією між суб’єктами зв’язку, здійснення консультування;

- телеконференція дозволяє педагогу та учням, що знаходяться на відстані один від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх.

            Ігрові технології навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється в процесі включення учнів до навчальної гри (ігрове моделювання явищ, «переживання» ситуації).

            Сьогодні надають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають на меті крім засвоєння навчального матеріалу, умінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності; сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

            Теорія проблемного навчання базується на організації навчального процесу, яка передбачає створення проблемної ситуації та активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні, що веде до ґрунтовного засвоєння й закріплення наукових положень, розвиває творче мислення, здатність до самостійної діяльності. Проблемна ситуація завжди базується на суперечностях. Навчальна проблема – це суперечність між старою та новою інформацією. Проблемне питання завжди містить тезу та антитезу. Можна виділити кілька видів проблемного навчання:

- проблемний виклад навчальної інформації педагогом;

- створення на уроці проблемної ситуації;

- формування і розв’язання проблеми самими учнями.

            Використання перерахованих інноваційних педагогічних технологій забезпечує активну, самостійну теоретичну і практичну діяльність учнів у всіх ланках навчального процесу. Така діяльність вимагає від учнів ініціативи, активності, наполегливості, самостійності мислення тощо.

Прийоми, що сприяють розвитку активності учнів на уроках:

1. Створення ситуацій у яких учні повинні:

•  захищати свою думку, приводити в її захист аргументи, докази, використовувати придбані знання;
•  задавати запитання педагогу, друзям, з'ясовувати незрозуміле;
•  рецензувати відповіді товаришів, творчі роботи, вносити корективи, давати поради;
•   ділитися своїми знаннями з іншими;
•   допомагати друзям, пояснювати їм незрозуміле;
•  виконувати завдання-максимум, розраховані на читання додаткової літератури, на тривалі спостереження.

2.Спонукати учнів самостійно знаходити багато альтернативні рішення.

3. Практикувати вільний вибір завдань, переважно пошукових.

4. Створювати ситуації самоперевірки, аналізу власних дій.

5. Урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри, інших видів діяльності.

6. Створювати зацікавленість колективною діяльністю.